Словаччина, невелика держава в центрі Європи з населенням 5,5 млн. осіб, приваблює іммігрантів з України та країн СНД. Схожість мови та менталітету, однакові сімейні цінності, високий рівень життя, простота отримання посвідки на проживання, нескладна адаптація – основні причини для переїзду чи трудової міграції.
Словаччина – країна-чемпіон за кількістю фортець та замків. Їх тут понад 220, плюс понад чотириста садиб з історичним минулим. У країні засновано перший у світі музей-заповідник народної архітектури. У Словаччині понад 7 тисяч печер. А ще – це буквально центр і серце Європи, чому є підтвердження: гранітний монумент біля Кремницьких Лазень у Центральній Словаччині з написом, який свідчить, що саме тут знаходиться географічний центр Європи.
Існує кілька речей із визначенням «самий» чи «єдиний» у Словаччині:
А ще словаки дуже люблять собак, шанобливо ставляться до дрібних йорок та солідних німецьких догів. Власники сплачують податок на тварин. Для оформлення виплат слід звернутися до районного уряду. Вихованців водять на повідку, у парках є виділені місця для вигулу. За собаками прийнято самостійно прибирати. Більшість ресторанів dogfriendly. Якщо людина заходить із вихованцем, їй подають миску води.
Об'єктивність та особиста думка – речі несумісні, тому відгуки та враження людей, які якийсь час прожили чи пропрацювали в Словаччині, народжують міфи, які не мають відношення до дійсності.
Поширені помилки та їх спростування:
Багато іммігрантів скаржаться на серйозні бюрократичні зволікання у роботі державних установ та у повсякденному житті. Така особливість менталітету – щоправда. У Братиславі, інших великих містах, а сільській місцевості – більшою мірою, ніхто нікуди не поспішає. Все виконується настільки розмірено, що, здається, улюблена говірка місцевих мешканців – завтра.
Проживши у країні деякий час, іммігранти розуміють, що відсутність поспіху – гарантія якісно виконаної роботи чи наданих послуг та звикають до розміреності.
Шанобливе ставлення до правил дорожнього руху – правда. Перевищення встановлених обмежень швидкості, перехід дороги в недозволеному місці – рідкість. Порушити дорожню етику можуть лише іммігранти. Таке ж тремтливе ставлення і у жителів Словаччини до громадянської відповідальності. Після 21:00 ніхто не порушує тишу в багатоквартирних будинках.
Задоволеність життям у Словаччині серед іммігрантів неоднорідна та відносна. Явні плюси переїзду:
Усіх, хто готовий працювати, виконувати місцеві закони та норми, вивчати мову, бути сумлінним платником податків, Словаччина не розчаровує.